Жанр: energetic neobop
Склад: Маріо Ром (труба), Лукас Кранцельбіндер (контрабас), Херберт Піркер (барабани)

Тріо Mario Rom’s Interzone на чолі з талановитим трубачем Маріо Ромом уже більше 7 років займає провідне місце у авангарді сучасної джазової сцени не тільки рідної Австрії, але й усього світу. «Три кити», на яких тримається музика джазменів – це імпровізація, спонтанність і живе спілкування на сцені: як між собою, так і з глядачами.

Уперше в поле зору світової джазової публіки музиканти Mario Rom’s Interzone потрапили на знаменитому Rochester Jazz Festival у Нью-Йорку. Виступ австрійців був визнаний «найбільш видовищним і захоплюючим» на фестивалі. Вимогливі американські критики напрочуд високо оцінили джазменів з Австрії, середній вік яких на той момент становив менше 30 років. А це багато чого варте!

З тих пір кожний, хто намагається писати про музику Mario Rom’s Interzone, використовує незліченну кількість найвищих ступенів захвату та найтепліших епітетів.

Унікальний сплав віртуозності й гумору наповнює будь-яку сцену, на яку піднімаються австрійці, такою неймовірною музичною енергією, що здається, ніби грає не тріо, а квартет або навіть квінтет.

На сцені музиканти викладаються так, начебто саме їхня життя залежить від того, наскільки потужним буде наступне соло. Прямо на сцені вони щоразу заново створюють власні музичні правила, роблячи кожний концерт неповторним.

Музиканти вільно переходять від хард-бопу до авангарду або фанку, майстерно жонглюючи стилями. Свінг, грув, драйв, різкі зміни темпу й розміру – все це є у музиці Mario Rom’s Interzone.

Їхній девіз: «Все дозволяється!» – тому ці троє грають джаз на 180% і невтомно дивують своїми імпровізаціями, спонтанністю на грані музичних прозрінь, віртуозністю й тонким музичним гумором.

Учасники проекту багато гастролюють по світу: Європа, Мексика, Аргентина, Південна Африка, Марокко, Туніс, Катар, Китай, Ізраїль, США – це тільки частина тих місць, де джазмени шукають і знаходять натхнення для творчості. Будь-то неповторні живі виступи, після яких публіка вкрай неохоче відпускає музикантів, раз за разом повертаючи їх грати на біс. Або запис студійних альбомів, яких у дискографії тріо на сьогоднішній день рівно три.

Кожний з дисків має промовисту назву, якнайкраще розкриваючи не тільки музичну, але й життєву філософію австрійців. Дебютну пластику «Ніщо не є правдою» (Nothing Is True) тріо випустили у 2012 році. Три роки потому світ побачило її логічне продовження – альбом «Все дозволено» (Everything Is Permitted, 2015). А завершив імпровізаційну трилогію диск «Істину споживати просто» (Truth Is Simple To Consume, 2017). Якщо згадати, що сама назва тріо Interzone – відсилання до однойменного збірника розповідей культового письменника біт-покоління Вільяма Берроуза, стає ясно – за кожною зіграною учасниками ансамблю нотою є прихований зміст, який слухачеві пропонується розгадати під час концерту.

Про учасників проекту

Маріо Ром (труба) – лідер тріо і «абсолютне одкровення» за версією журналу Jazzpodium.
Почав вивчати гру на трубі у 8 років у Халль-Адмонті (Австрія). У 2004 році навчався у знаменитому класі професора Йозефа Ейденбергера у Музичному університеті ім. А. Брукнера у м. Лінц.

Був призером на «Prima la Musica» та джазовому конкурсі «2007 Marianne Mendt Jazzcompetition».

У 2010 році став єдиним австрійським музикантом, якого обрали до бенду «Generations Unit», з яким він записав компакт-диск у 2011 році (художнім керівником був Адріан Мірс).

Маріо Ром працював і грав з Дейвом Лібманом, Крістофом Чехом, Гаррі Стойка, Майклом Мантлером, Гаррі Сокал, Фатімою Спар, Андрієм Прозоровим, Janus Ensemble, Jazzwerkstatt Wien, Studio Dan, Salonorchester Alt Wien та багатьма іншими.

Лукас Кранцельбіндер (контрабас). Вже у юному віці став одним з найактивніших та найбільш багатогранних басистів молодої австрійської музичної сцени.

Навчався у Відні та у Музичному університеті ім. А. Брукнера у м. Лінц.

Входить до віденського лейбл Laub Records, на якому у 2010 році випустив свій перший альбом з квартетом «LUKAS IM DORF».

З літа 2011 року Лукас Кранцельбіндер є учасником «New Austrian Sound of Music» – програми, де він був обраний одним з п’яти молодих музикантів, які представляють Австрію на міжнародній джазовій сцені.

У липні 2012 року на відомому фестивалі «Carinthischer Sommer» відбулася прем’єра його іспанської surf-rock опери «MUCHOGUSTO». Ця опера також була випущена як компакт-диск на Laub Records та виконана у Віденському Volkstheater на початку травня 2013 року.
У 2015 році відбулася прем’єра його другої великої музично-театральної роботи «DER JEMANN» разом із німецьким режисером Георгом Шьоткі та актором Крістіаном Райнером.

З 2008 року Лукас організовує PROJEKT ALMRAUSCH – серію концертів на вершині гір Каринтії, де публіка проводить походи разом із музикантами. Також він є організатором Polyamory Sound Festival, що проходить у різних містах Європи (Лондон, Берлін, Кельн, Відень), об’єднуючи музикантів різних музичних сцен.

Виступав з такими музикантами, як Вольфганг Шифтнер, Майя Осойнік, Анжела Маріо Рейзінгер, Віллі Резетарітс, Дейв Сміт, Кенджі Герберт, Франц Хаутцінгер, Мартін Зрост, Енді Шрайбер, Енді Мандорф, Карл Ріттер, Філ Йегер, Лоренц Рааб, Хосе Валенте та багато інших.

Херберт Піркер (барабани) – один з найкращих і найбільш запальних барабанщиків австрійської джазової сцени.

Почав грати на барабанах у 6 років. Вивчав джазові ударні у Віденській консерваторії. Коли у 2004 році закінчив навчання з відзнакою, вже був невід’ємною частиною творчої музичної сцени Відня. З того часу багато гастролює по всій Європі, у США, Марокко, Туреччині.

Двічі нагороджений премією «Austrian Young Lions Award» (у 2003 р. з «Martin Reiter Trio», у 2004 р. з бендом «Kelomat») та двічі удостоєний призу імені Ханса Коллера (2004 та 2007 р.)
Викладає барабани у Музичному університеті ім. А. Брукнера у м. Лінц та на багатьох австрійських майстер-класах.

Постійно працює з усіма великими іменами національної та міжнародної джазової сцени: Карлом Ріттером, Вольфгангом Міттерером, Луї Склавісом, Келоматом, Алексом Махачеком, Вольфгангом Пушнігом, Джеком Уолратом, Клаусом Дікбауером, Максом Наглом, Jazzwerkstatt Wien, Крістофом Діенцом, Лінлі Марте, Отто Лехнером та іншими.